Чому люди халтурять, коли працюють в команді?
У 1927 році вчений Максиміліан Рингельман провів кілька експериментів індивідуальної і командної роботи і виявив цікаву закономірність: що більше людей в групі, тим нижче особиста ефективність кожного учасника. Кажучи по-іншому, якщо людина розраховує тільки сам на себе, то він докладає максимум зусиль досягти кращого результату, а при груповій роботі він розслаблюється і халтурить.
Альтернативне назва феномену – ефект соціальної ліні.
Суть експериментів
Люди брали участь різні, експериментів було кілька, але все за одним сценарієм:
- Набрали групу добровольців, запропонували кожному підняти вантаж тієї ваги, яку він може витримати максимально.
- Людей об’єднували в групи по 2,3 і 8 осіб (поетапно).
- На кожному етапі групі пропонували підняти вантаж, який не перевищував максимального загальної ваги. Якщо, наприклад, кожен може підняти по 30 кг, то передбачалося, що разом 2 людини піднімуть 60 кг.
Результати експериментів
Команда з 2-х людина піднімала максимум 93% від ваги, з 3-х – 85%, з 8-ми -49%.
В інших версіях експерименту учасникам пропонували інші завдання, наприклад, перетягувати канат, штовхати поперечину, прикріплену до візка з двома коліщатами. А ще пробували збільшувати і зменшувати чисельність групи. Але підсумок один: чим більше людей в команді, тим нижче ефективність роботи і тим пасивніше кожен учасник.
Наочно про ефект Рингельмана
Таким чином, більше не завжди = краще. І це правило працює в будь-якій групі, будь-якій ситуації – на роботі, вдома або десь ще. Коли відповідальність і результат ділиться з ким-то, люди схильні докладати менше зусиль: «Нехай інші працюють, а я відпочину». А коли чисельність групи більше 2-х, виникає ще одна думка: «Все одно ніхто не дізнається, що це я халтурю». І так думає кожен (чи майже кожен) і в підсумку результат виходить зовсім сумним.
Рингельман навіть вивів формулу, за якою можна передбачити ефективність кожного співробітника при командній роботі:
З – середній індивідуальний внесок при командній роботі, К – кількість учасників
Цікавий факт: іноді учасники не помічають, що намагаються менше. Вони впевнені, що прикладають ті ж зусилля, що й при індивідуальній роботі. Тобто все це відбувається на несвідомому рівні.
У крайніх випадках ефективність роботи може бути нульовою. Здорово, якщо в такій команді знайдеться хтось з гиперответственностью, синдромом відмінника або той, хто більше за інших зацікавлений в результаті. Але, правда, здорово це не для нього – буде тягнути на собі всю команду. А чим довше тягне, тим вище ризик вигорання.
Що допоможе знизити вираженість ефекту
Пізніше і інші психологи повторювали експеримент, але так і не знайшли спосіб усунути ефект соціальної ліні. Проте вдалося з’ясувати, що може знизити його вираженість:
- висока мотивація кожного учасника – загальна мета повинна відповідати особистим цілям, інтересам, потребам;
- досвід роботи в команді;
- злагоджена і добре організована робота в команді;
- критерії, за якими можна виміряти внесок кожного учасника, наприклад, кожен отримує свій список завдань, відповідає за свій етап роботи;
- очікування і оцінка з боку інших учасників команди – людина не хоче підвести інших прикладає максимум зусиль;
- хороші відносини всередині команди, почуття товариства.
Що знижує ефективність: анонімність вкладу, особиста незацікавленість у справі, нерозуміння важливості завдання. Людина повинна розуміти, що і навіщо він робить, який сенс це має для нього і тих, хто йому важливий. Він повинен нести особисту відповідальність хоча б за частину роботи і знати, що інші розуміють, за що він відповідає. Тоді ефект соціальної ліні буде мінімальним.
Цікавий факт: у чоловіків ефект соціальної ліні виражений сильніше, ніж у жінок.